КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 квітня 2011 р. № 462
Київ
Про затвердження Державногостандарту початкової загальної освіти
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
початкової загальної освіти
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
початкової загальної освіти
Відповідно до статті 31 Закону України
“Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державний стандарт
початкової загальної освіти, що додається.
Установити, що Державний стандарт
впроваджується з 1 вересня 2012 року.
2. Визнати таким, що втрачає чинність з 1
вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада
2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий
зміст, структуру і 12-річний термін навчання” (Офіційний вісник України,
2000 р., № 47, ст. 2033).
3. Міністерству освіти і науки, молоді та
спорту вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових
навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової школи з метою
забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти,
затвердженого цією постановою.
Прем’єр-міністр України М.
АЗАРОВ
Інд.70
ЗАТВЕРДЖЕНО
ДЕРЖАВНИЙ
СТАНДАРТ
Загальні
положення
Цей Державний
стандарт початкової загальної освіти (далі — Державний стандарт), розроблений
відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і
потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти,
який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості,
полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності,
єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської
свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини,
суспільства, держави.
Державний стандарт
ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів,
що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту
початкової загальної освіти.
У цьому Державному
стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1) громадянська
компетентність — здатність людини активно, відповідально та ефективно
реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) ключова
компетентність — спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає
можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і
належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3) ключова
компетенція — об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного
рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері
діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська,
здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань
інформаційно-комунікаційних технологій);
4) компетентнісний
підхід — спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів,
якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова,
загальнопредметна і предметна;
5) компетентність
— набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається
із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на
практиці;
6) компетенція —
суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері
діяльності людини;
7) комунікативна
компетентність — здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні
знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями,
навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна
компетентність — здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем
знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до
певного кола навчальних предметів і предметних галузей;
9)
міжпредметні естетичні компетентності — здатність орієнтуватися в різних сферах
життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва.
Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними,
образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до
пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна
компетентність — освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для
певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його
перетворенням і застосуванням;
11) предметна
компетенція — сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного
предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для
розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає,
розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12) предметна
математична компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність
учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу,
застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних
і практично зорієнтованих задач;
13) предметна
природознавча компетентність — особистісне утворення, що характеризує здатність
учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та
пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері
відносин “людина — природа”;
14) соціальна
компетентність — здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними
партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт
складається з:
Базового
навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі —
Базовий навчальний план);
загальної
характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової
загальної освіти;
державних вимог до
рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.
У результативній
складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні
вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які
відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.
Протягом навчання
у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які
передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються
на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних
компетенцій.
На основі цього
Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє
навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних
програм і підручників.
Базовий
навчальний план
Базовий навчальний
план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою
інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне
співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження
учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна
складова змісту початкової загальної
освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми
власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається
за допомогою таких освітніх галузей, як “Мови і літератури”, “Математика”,
“Природознавство”, “Суспільствознавство”, “Здоров’я і фізична культура”,
“Технології” та “Мистецтво”. Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх
галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової
освіти і наступність основної школи.
В інваріантній
складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість
навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна
складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним
закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів,
індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які
їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які
виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за
вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення
предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу
забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і
соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.
Навчальне
навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і
не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів,
установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами
організації навчально-виховного процесу.
На основі Базового
навчального плану, який визначає загальні засади організації
навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки,
молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх
навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення
навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових
навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в
яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з
урахуванням особливостей організації навчального процесу.
Бюджетне
фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до
встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та
варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі
вивчення окремих предметів.
Освітня галузь “Мистецтво”
Метою
освітньої галузі “Мистецтво” є формування і розвиток в учнів комплексу
ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування
художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного
естетичного досвіду.
Для
досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
виховання
в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток
художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та
інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
формування
в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає
цілісність та видову специфіку мистецтва;
розвиток
емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності
до самовираження та спілкування.
Зміст
освітньої галузі “Мистецтво” визначається за такими змістовими лініями:
музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного,
театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення
окремих предметів або інтегрованих курсів.