-
|
Методики
викладання математики це …
|
педагогічна наука про мету, зміст, методи, форми
і засоби передачі учням математичних знань, про виховання в процесі навчання.
|
-
|
Предметом
методики викладання математики є …
|
навчання математики молодших школярів
учителем-класоводом в умовах класно-урочної системи.)
|
-
|
Коли і
ким було затверджено Державний стандарт початкової загальної освіти?
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою
Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462.
|
-
|
Коли
увійшов в дію Державний стандарт початкової загальної освіти?
|
1 вересня 2012 року.
|
-
|
Державний
стандарт початкової загальної освіти складається з …
|
Базового навчального плану початкової загальної освіти; загальної
характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової
загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки
учнів.
|
-
|
За
допомогою яких складових Базовий навчальний план визначає зміст і структуру
початкової загальної освіти?
|
За допомогою інваріантної і варіативної складових.
|
-
|
Яка
різниця між інваріантною і варіативною складовою змісту початкової
загальної освіти?
|
Інваріантна складова
змісту початкової загальної освіти
формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх
навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності.
Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за
допомогою таких освітніх галузей,
як “Мови і літератури”, “Математика”, “Природознавство”,
“Суспільствознавство”, “Здоров’я і фізична культура”, “Технології” та
“Мистецтво”.
Варіативна складова
Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з
урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних
освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють.
|
-
|
Навчальна
програма з математики 1-4 класів загальноосвітньої школи – це …
|
нормативний документ, що конкретизує для кожного класу визначені
Державним стандартом результати навчання відповідно до освітньої галузі або
її складової, деталізує навчальний зміст, у результаті засвоєння якого такі
результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення та
оцінювання результатів навчання.
|
-
|
Матеріал
початкового курсу математики розміщений за принципом …
|
концентрично-лінійним.
|
-
|
Основними поняттями методики навчання математики в
початкових класах як науки є …
|
мета, зміст, методи, засоби та форми початкового
навчання математики.
|
-
|
Завданням методики викладання
математики в початкових класах є:
|
–
обґрунтування мети початкового вивчення математики
– для чого треба вчити математику;
–
визначення змісту навчання математики – чого
вчити;
–
розробка засобів навчання (підручники,
дидактичний матеріал, наочні посібники, технічні засоби) – за допомогою
чого вчити;
–
визначення й
розробка методів і прийомів
вивчення кожного питання розділів програми – як вчити;
–
організація навчання (проведення уроку і позаурочних форм навчання) – як
організувати пізнавальну діяльність учнів;
–
дослідження
процесу засвоєння математичних знань учнями – як вчаться діти;
–
вивчення
результатів засвоєння математичних знань учнями – чого навчилися діти, як
вони розвинулися;
–
виявлення
можливостей виховного й розвивального впливу на молодших школярів у процесі
вивчення математики та розробка методів і засобів реалізації такого впливу –
що і як розвивати у дітей на уроках математики, як здійснювати виховний
процес під час вивчення математики.
|
-
|
Метою
освітньої галузі «Математика» є …
|
формування предметної математичної
і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у
швидкозмінному світі.
|
-
|
Основним завданням навчання математики є …
|
опанування учнями предметних математичних
компетенцій – обчислювальних, інформаційно-графічних, логічних, геометричних,
алгебраїчних.
|
-
|
Змістові
лінії, які виділені в освітній галузі «Математика»…
|
числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності;
сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
|
-
|
Предметна
математична компетентність – це …
|
особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці)
створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати
досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і
практично зорієнтованих задач.
|
-
|
Ознаки у
яких виявляється предметна математична компетентність: …
|
–
цілісне сприйняття світу, розуміння ролі математики у
пізнанні дійсності;
–
розпізнавання
проблем, які розв’язуються із застосуванням математичних методів;
–
здатність
розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, виконувати дії за алгоритмом,
обґрунтовувати свої дії;
–
уміння
користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією;
–
уміння
орієнтуватися на площині та у просторі;
–
здатність
застосовувати обчислювальні.
|
-
|
Ключова компетентність – це …
|
спеціально структурований
комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у
різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту
освітніх стандартів.
|
-
|
Автори підручників з
математики…
|
Богданович Михайло
Васильович
Лишенко Григорій Павлович
Рівкінд Фаїна Михайлівна
Оляницька Любовь Віталіївна
Скворцова Світлана Олексіївна
|
-
|
Метод
навчання – це …
|
спосіб спільної роботи вчителя і учня,що спрямований на розв’язання
навчальних, виховних, розвиваючих завдань у процесі навчання.
|
-
|
Методи за
джерелом передачі і сприймання навчального матеріалу
|
словесні: розповідь, пояснення, бесіда;
практичні: робота з підручником, вправи, лабораторні
роботи, практичні роботи, інструктаж;
наочні: ілюстративно-демонстративний, спостереження.
|
-
|
Методи за
ступенем пізнавальної самостійності та активності учнів
|
пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний виклад матеріалу,
частково пошуковий, дослідницький.
|
-
|
Методи за
логікою передачі і сприймання навчального матеріалу
|
індуктивний, дедуктивний, синтетичний, аналітичний.
|
-
|
Специфіка
уроку математики з дітьми шестирічного віку
|
тривалість уроку 35 хв,
2 фізкультхвилинки,
д/з не задається,
пояснення і закріплення здійснюється на одному уроці,
основний метод – гра,
оцінки не ставляться
|
-
|
Демонстрування –
|
показ рухомих засобів наочності: діюча модель,
прилади, досліди, технічні установки, навчальні кінофільми, телепередачі,
комп’ютерний показ, тощо.
|
-
|
Ілюстрування
–
|
показ нерухомої наочності:
картини, плакати, схеми, таблиці, карти, муляжі, малюнки на дошці,
натуральні предмети (рослини, живі тварини, мінерали тощо), фотографії –
нерухома наочність.
|
-
|
Засоби
навчання – це …
|
матеріальне
забезпечення процесу навчання
|
-
|
Таблиці
поділяються за метою застосування на
|
- навчальні (для формування математичних понять і закономірностей);
- таблиці-інструкції (алгоритми виконання арифметичних дій);
- таблиці-пам’ятки розв’язування текстових задач;
- таблиці-ілюстрації змісту задачі за допомогою малюнка;
- таблиці-довідники (середні маси, довжини, тривалість життя, швидкість різних
видів транспорту та ін.), які учні використовують для складання текстових
задач;
- таблиці для усних обчислень.
|
-
|
Структура
комбінованого уроку
|
Тема:
Мета:
освітня:
виховна:
розвивальна:
Тип уроку:
Методи та прийоми: (всі традиційні методи)
Обладнання:
Література:
Хід уроку
І. Організація класу
1. Пароль уроку
2. Рефлексія
3. Девіз уроку
ІІ. Перевірка
домашнього завдання
ІІІ.
Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
1.
Опитування учнів вивченого на
попередньому уроці
2. Усні
обчислення
3. Хвилинка каліграфії
4. Математичний диктант
ІV. Повідомлення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
V. Вивчення
нового матеріалу
1. Підготовка до вивчення нового матеріалу
2. Вивчення нового матеріалу
3. Первинне закріплення
4. (Фізкультхвилинка)
VІ. Закріплення та узагальнення знань учнів
1. Робота за підручником та записами
на дошці
2. Навчальна робота за
індивідуальними картками
3. Використання зошита з друкованою
основою
4. Самостійна робота
VІІ. Підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання
1. Оцінювання
2. Рефлексія
|
-
|
Форми
позакласної роботи з математики:
|
-
математичний
гурток;
-
математичні
олімпіади;
-
математичні
вікторини;
-
математичний КВК;
-
математичні
конкурси;
-
інтелектуальні ігри
з математики;
-
математичні подорожі;
-
математичні ранки;
-
індивідуальна
робота.
|
-
|
Структура
позакласного заняття
|
Тема:
Мета:
освітня:
виховна:
розвивальна:
Вид заняття: позакласне заняття
Форма
заняття: (математичне змагання,
вікторина, цирк, математична гра («Зоряний час», «Брей-ринг»,
«Найрозумніщий»,) математична подорож, КВК, математичний ярморок та ін.)
Методи та
прийоми: (обов’язково метод
роз’яснення, метод вправ (репродуктивні і творчі (проблемні), наочні методи,
інтерактивні методи)
Обладнання:
Література:
Хід заняття
І. Організація класу
ІІ. Мотивація діяльності
школярів, повідомлення теми, мети і завдань заняття
ІІІ. Основна частина
ІV. Підведення підсумків
|
-
|
Мета
позакласного заняття з математики
|
підвищити інтерес до математики, покращити якість навчання та виховання
учнів
|
-
|
Завдання
позакласних занять з математики
|
1.
Пробудження й
розвиток стійкого інтересу учнів до математики.
2.
Розширення й
поглиблення знань із програмного матеріалу.
3.
Оптимальний
розвиток математичних здібностей учнів
і формування у них певних навичок науково-дослідницького характеру.
4.
Виховання високої
культури математичного мислення.
5.
Розвиток умінь
учнів самостійно і творчо працювати з
навчальною й науково-дослідницькою літературою.
6.
Формувати у дітей
почуття колективізму.
|
-
|
Тривалість групових позакласних занять з
математики повинна бути
|
в 1 класі – 20-25 хвилин, у 2
класі – 25-35 хвилин, у 3 – 35-40 хвилин.
|
