Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики початкової школи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 329 від 13 квітня 2011 року

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

11 травня 2011 р.

за № 566/19304

Про затвердження Критеріїв

оцінювання навчальних досягнень учнів

(вихованців) у системі загальної середньої освіти

Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів наказую:

1. Затвердити Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, що додаються.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. До 01.08.2011 розробити вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) з предметів інваріантної складової навчального плану.

3. Розмістити цей наказ на офіційному веб-сайті Міністерства та на освітньому порталі «Єдине освітнє інформаційне вікно України».

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Б. М. Жебровського.

Міністр                                                                                                                          Д. В. Табачник

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

13.04.2011 № 329

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

11 травня 2011 р. за № 566/19304

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

1. Ці Критерії визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів (вихованців) (далі – учні) у системі загальної середньої освіти та встановлюють відповідність між вимогами до знань, умінь і навичок учнів та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень.

2. Ці Критерії реалізуються в нормах чотирьох рівнів досягнень: початковий, середній, достатній, високий (додатки 1 та 2).

Перший рівень – початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові.

3. За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів.

При визначенні рівня навчальних досягнень учнів враховуються:

–      характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

–      якість знань;

–      сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

–      рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

–      вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези;

–      самостійність оцінних суджень.

4. Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

У першому класі дається словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів. У наступних класах оцінювання здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів другого класу.

У випадку невідповідності рівня навчальних досягнень учня (учениці) цим Критеріям позначається «не атестований».

Особливості оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

5. Заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевими органами управління освітою. При цьому оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих Критеріїв.

До інших систем оцінювання може відноситися рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

–      підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;

–      розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;

–      підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання;

–      градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо – це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Впровадження рейтингової системи оцінювання та методу оцінювання - портфоліо здійснюється з урахуванням рекомендацій МОНмолодьспорту.

Директор департаменту загальної середньої

та дошкільної освіти                                                                                                                       О. В. Єресько

Додаток 1 

до Критеріїв оцінювання 

навчальних досягнень учнів 

(вихованців) у системі 

загальної середньої освіти

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні вимоги до знань, умінь і навичок учнів
І рівень – початковий	1	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
	3	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
ІІ рівень – середній	4	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
	6	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
ІІІ рівень – достатній	7	Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
ІV рівень – високий	10	Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
	12	Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

21.08.2013 р. № 1222

Про затвердження орієнтовних

вимог оцінювання навчальних

досягнень учнів із базових дисциплін

у системі загальної середньої освіти

З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

НАКАЗУЮ:

1.     Затвердити орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, що додаються.

2.     Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів

3.     Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4.     Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Заступник міністра                                                                                      Б.М. Жебровський

Додаток 1

до наказу МОН України

від 21.08.2013 №1222

Вступ

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів розроблені відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 426 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» і набувають чинності поетапно:

–      у 1 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/13 навчального року;

–      у 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;

–      у 3 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;

–      у 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

–      у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової;

При оцінюванні знань, вмінь, навичок і ставлень учнів 2 класу за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються усні та письмові словесні (вербальні) оцінки.

–      у 2­4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;

–      у 1­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою:

у ІІ семестрі 2 класу та в 3­4 класах з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство» та предмета «Трудове навчання».

Математика

Усні відповіді учнів оцінюються за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий	1	Учень (учениця) розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя
	2	Учень (учениця) розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
	3	Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
ІІ рівень – середній	4	Учень (учениця) частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
	5	Учень (учениця) відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
	6	Учень (учениця) відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
ІІІ рівень – достатній	7	Учень (учениця) називає суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
	8	Учень (учениця) розкриває сутність математичних понять, наводить окремі приклади на підтвердження їх розуміння; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії; виправляє помилки, на які вказує вчитель
	9	Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний зміст (встановлює залежності, ілюструє відповіді прикладами з реального життя); виконує завдання, які потребують значної самостійності; знаходить і виправляє власні помилки; застосовує елементи пошукової діяльності
ІV рівень – високий	10	Учень (учениця) вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; володіє навичками самоконтролю
	11	Учень (учениця) демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; об’єктивно оцінює свою роботу
	12	Учень (учениця) виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач

Письмові роботи оцінюються за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий	1	Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок
	2	Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок
	3	Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок
ІІ рівень – середній	4	Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок
	5	Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
	6	Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
ІІІ рівень – достатній	7	Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
	8	Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
	9	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
ІV рівень – високий	10	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
	11	Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого хаоактеру
	12	Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого характеру

Контроль, перевірка та оцінка

результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів початкової школи з математики

Система навчання у початковій школі – багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв’язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові. 

Головна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням – забезпечення його ефективності, приведенням до системи знань, умінь і навичок учнів, самостійного застосування здобутих знань на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти.

Контроль знань, умінь і навичок учнів складається з перевірки, оцінки та обліку.

В сучасній теорії немає єдиного підходу до визначення понять «оцінка», «контроль»,  «перевірка», «облік». Загальним є поняттям «контроль» – вияв, вимір і оцінка знань, умінь, навичок учнів.

Перевірка – вияв і вимірювання результатів діяльності; складовий компонент контролю, що забезпечує зворотній зв’язок між вчителем і учнями в процесі навчання, при опрацюванні навчального матеріалу, своєчасне виявлення і усунення недоліків в ЗУН; визначення рівня, якості, об’єму навчальної праці.

Перевірка виконує переважно навчальні функції, контроль спрямований на виявлення рівня засвоєння учнями вже вивченого матеріалу.

Контроль вміщує в себе оцінювання (як процес) і оцінку (як результат) перевірки.

Оцінка фіксується у вигляді оцінки (бал, відмітка – умовне позначення, кодовий сигнал, пам’ятний знак) і оціночного судження.

Основою для оцінювання успішності учнів є підсумки (результат) контролю. Враховуються якісні і кількісні показники роботи учнів.

Облік – фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях.     

За допомогою контролю в процесі навчання розв’язують низку завдань:

­   виявлення готовності учнів до сприйняття, усвідомлення і засвоєння нових знань;

­   отримання інформації про характер самостійної роботи у процесі навчання;

­   визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання;

­   виявлення ступеня правильності, обсягу і глибини  засвоєння учнями знань, умінь і навичок.

Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, вони сприяють:

­   своєчасному виявленню прогалин у знаннях і вміннях учнів;

­   повторенню і систематизації матеріалу;

­   встановленню рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

­   формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки і самоконтролю;

­   стимулюванню відповідальності й змагальності учнів.

Загальні вимоги до перевірки знань, умінь і навичок:

1.     Систематичність. Першорядне значення має не частота, а своєчасність контролю в межах окремого уроку і всієї теми.

2.     Диференційований та індивідуальний підхід до перевірки.

3.     Любов і вимогливість до дитини.

4.     Дотримання етичних норм:

­   віра педагога в можливість учнів навчатися (вміння переконати їх у тому, що вони здатні навчатися);

­   розповідь про можливі труднощі перед вивченням матеріалу, висловлення сподівання, що вони будуть подолані;

­   оптимістичне ставлення до навчальних успіхів і невдач учнів,

­   педагогічний такт;

­   доброзичливість і делікатність у ставленні до учнів;

­   відчуття міри в заохоченні й покаранні;

­   вміння визнати свої помилки.

1.     Дотримання об’єктивності під час оцінювання знань.

2.     Вагомість оцінки. Достатня кількість даних для оцінки.

3.     Єдність вимог.

4.     Оптимізація контролю успішності учнів. Знаходити раціональні форми, які дадуть можливість за короткий час виконати чималу кількість завдань і в результаті дати інформацію про підготовку учнів.

5.     Гласність перевірки. Перед тим, як починати вивчення теми, чітко визначити, що і на якому рівні має бути засвоєно, завчасно передбачити, якими запитаннями і завданнями його найкраще перевірити в тематичній контрольній роботі. Якщо тема складна, вивчається тривалий час, доцільні різні види перевірки, поєднання усних  і письмових завдань, фронтальних, групових та індивідуальних.

6.     Всебічність перевірки.

7.     Вчити дітей поопераційному самоконтролю: зіставлення зі зразком, опора на таблицю, схему.

8.     Стимулювання учнів, застосування елементів ігор, змагань, взаємоперевірки, виробляти контрольно-оцінні вміння і навички.

Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є:

Освітня (навчальна)  функція – полягає у забезпеченні зворотнього зв’язку як передумови підтримання дієвості і ефективності процесу навчання. Вчитель систематично стежить за навчальною діяльністю учнів, виявляє результати цієї діяльності і коригує її; передбачає таку організацію контролю, щоб його здійснення вдосконалювало підготовку школярів, було корисним як для окремого учня, так і для класу загалом. Учні  повторюють, систематизують, уточнюють матеріал, збагачують своє уявлення про нього. Діти мимовільно або керовано зіставляють свої знання зі знаннями товаришів, вдаються до самоконтролю.

Діагностична функція аналізу і оцінки знань, умінь та навичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів. Важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх. Контроль дає змогу не тільки виявити знання чи незнання учнів, а й встановити причини такого стану. Учитель швидко нагромаджує дані про рівень розвитку і навченості дітей. Це основа диференційного підходу.

Виховна функція – систематичний контроль і оцінка успішності сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов’язку, залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, колективізму, взаємоповаги.  Виявляється не в меті й змісті завдань, а в методиці проведення перевірки, в наступному корегуванні й оцінюванні результатів.

Розвивальна функція – обґрунтування оцінки вчителем, самооцінка і взаємо оцінка сприяють  розвитку в учнів логічного мислення (вміння аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизації, класифікації і систематизації), розвивається пам’ять, мова...

Стимулююча функція – добре вмотивована і справедлива оцінка успішності учнів є важливим імпульсом (стимулом) у навчальній праці, який переростає у стійкий мотив обов’язку і відповідальності.

Управлінська (контрольна) функція – передбачає визначення рівня успішності окремих учнів і класу загалом; вчитель одержує інформацію про стан успішності, успіхи і недоліки кожного учня і класу; вона дає вчителю змогу зробити висновок про якість засвоєння теми; це дозволяє правильно скорегувати роботу учнів і свою власну діяльність – змінити методику викладання, удосконалювати організацію навчання школярів.

Контроль для молодших школярів – перша особистіснозначима форма звітності перед учителем,  однокласниками, рідними.

Функції контролю взаємопов’язані. Проте в кожній контрольній чи перевірній роботі має домінувати та чи інша функція.

Види контролю успішності учнів

У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: попередній, поточний, періодичний, тематичний, підсумковий; державна підсумкова атестація.

Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів.

Попередній контроль здійснюють переважно з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку уроку, семестру для з’ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності.

Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу  оволодіння навчальним матеріалом уроку. Це визначає його основні цілі: встановлення стану розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу.

Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді.

Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у планування наступних уроків.

Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних  умінь і навичок, якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів.

Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини – підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об’єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів можуть бути: програмова підтема, тема, кілька тем, розділ.

Об’єднання програмових тем здійснюється не механічно, а з урахуванням логічної структури їх змісту, взаємозв’язку між темами. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (розділу впродовж її) його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів).

Підсумковий контроль здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, за рік – на основі семестрових оцінок.

Облік (фіксація) результатів контролю ведеться учителем в класних журналах і табелях навчальних досягнень та відвідування школи.

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.

Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи з української мови (мова і читання) та математики.

Формою  проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог Програм для середньої загальноосвітньої школи (1 – 4 класи) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Методи перевірки

Методи перевірки – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому.

У початкових  класах застосовуються методи:

­   усної перевірки (бесіда, розповідь учня);

­   письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, диктанти, графічні завдання тощо);

­   практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо);

­   програмована перевірка (тести, перфокарти).

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:

­   індивідуальна перевірка;

­   групова;

­   в парах;

­   фронтальна.

Форми перевірки:

­   індивідуальне опитування;

­   фронтальне (побіжне) опитування;

­   комбіноване опитування;

­   самостійна робота;

­   контрольна робота;

­   графічна контрольна перевірка;

­   практична контрольна перевірка.

Метод усного опитування. Є найпоширенішим і найбільш ефективним. Його використовують при вивченні майже всіх предметів. Полягає у з’ясуванні рівня знань учня завдяки прямому контакту з ним під час перевірочної бесіди. Усне опитування передбачає постановку вчителем питань (завдань), підготовку учнів до відповіді та демонстрування своїх знань, корекцію і самоконтроль викладених знань у процесі відповіді, аналіз та оцінювання її.

­   Індивідуальне опитування передбачає перевірку знань, умінь та навичок окремих учнів. При цьому більшість учнів залишається пасивними. Тому важливо під час такого контролю активізувати увагу та діяльність усього класу. Цього можна досягти за допомогою таких прийомів, як продовження або рецензування відповіді, внесення до неї доповнень та уточнень. При підготовці до перевірки знань викладач повинен підготувати форму для обліку результатів опитування. Усне контрольне опитування проводять протягом 10—20 хв. На одне й те ж запитання може бути вислухано декілька відповідей, поки не буде одержано правильну і вичерпну.

­   Фронтальна (побіжна) перевірка передбачає оперативне, найчастіше усне опитування всіх учнів. Масовість та оперативність часто роблять її дещо формальною і поверховою. Однак з її допомогою викладач може визначити прогалини у знаннях усіх учнів.

­   Групова перевірка охоплює невелику групу (5 – 7) учнів і відбувається найчастіше у формі ущільненого опитування. Під час неї одночасно різними способами опитують декількох учнів (індивідуальне опитування біля дошки, виконання завдань на місці за картками, коментування або рецензування відповіді товариша та ін.). Вона дає змогу перевірити більшу, ніж звичайно, кількість учнів, але порушує фронтальну роботу і логічність у побудові уроку. Групову перевірку використовують здебільшого під кінець чверті, переважно для спеціальної перевірки учнів, підготовка яких викликає певні сумніви. Групове опитування займає проміжне місце між фронтальним та індивідуальним за глибиною перевірки і кількісним охопленням учнів.

Переваги усного опитування:

­   яскраве уявлення по рівень підготовки учня;

­   здійснення індивідуального підходу.

Недоліки:

­   багато часу;

­   необхідність давати навідні питання;

­   не залишається документації.

Усне опитування, як форма перевірки, потребує від учителя високої зосередженості та розподілу уваги, оцінка відповіді великою мірою залежить від суб’єктивних факторів.

Метод письмової перевірки. Письмові форми контролю допомагають заощаджувати час. Якщо складені за варіантами, дають досить повну і об’єктивну інформацію про засвоєння учнями  матеріалу; порівняння знань, умінь, навичок учнів, одне питання можна задати групі учнів, однак підготовка і перевірка письмових завдань забирають багато часу.

Контрольні роботи. Передбачають глибину відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків, її проводять у формі письмових відповідей на запитання, письмового розв’язання задач, предметних диктантів (математичних, фізичних тощо), які дають змогу оперативно визначити якість знань учнів.

Графічна контрольна перевірка. Передбачає графічну форму відповіді учня на запитання, коли обчислення або знаходження різних величин здійснюють за допомогою креслення, графіка, малюнка, векторної діаграми тощо. Виконання графічного завдання потребує додаткового приладдя (лінійки, циркуля, транспортира та ін.). Приклади таких завдань на уроках математики – робота з індивідуальними картками (підкреслити серед кількох цифр потрібну, з’єднати лінією певні відрізки, завершити побудову геометричної фігури).

Самостійні письмові роботи проводяться з метою поточної і підсумкової перевірки знань, умінь і навичок.

Метод практичної перевірки. Передбачає практичне вирішення контрольних завдань (складання схем, вмикання вимірювальних приладів, зняття показників приладів, ремонт, регулювання або технічне обслуговування обладнання та ін.). Найчастіше вдаються до неї при вивченні прикладних спецпредметів.

Метод програмованого контролю. Полягає у пред’явленні до всіх учнів стандартних вимог у процесі перевірки однакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань. Оцінювання знань здійснюють за допомогою різних автоматизованих або технічних пристроїв. Простий і поширений спосіб стандартизації опитування в шкільних умовах – застосування перфокарт, згідно з якими учні записують відповіді на аркуші паперу в клітинку, вказуючи по вертикалі номер завдання, по горизонталі – код відповіді. Після закінчення роботи вчитель порівнює учнівський лист з дешифратором, який накладають на цей лист. Оцінку учневі виводять за кількістю правильних відповідей.

Тестові методи перевірки знань. Вони становлять систему завдань для оцінювання знань учня за допомогою кількісних норм. Здебільшого передбачають вибір особою, яка проходить тестування, однієї з кількох запропонованих відповідей. Тестовий контроль спрямований на перевірку засвоєння ключових елементів навчального матеріалу. Він відрізняється більшою об’єктивністю, усуває суб’єктивізм, скорочує час на перевірку, сприяє дотриманню єдності вимог, запобігає випадковості при оцінюванні знань, забезпечує сприйняття учнем оцінки як об’єктивної, дає змогу статистичне опрацювати одержані результати.

Добираємо форми (методи) письмової перевірки виходячи з можливостей учнів, специфіки матеріалу та мети контролю.

Оцінка  означає встановлення ступеня виконання школярами завдань, що поставлені перед ними в процесі навчання, рівня їх підготовки і розвитку, якості набутих знань, сформованості  умінь і навичок.

Оцінка навчально-пізнавальної діяльності учнів виражається в оціночних судженнях і в оцінці-балі. В судженнях дається коротка характеристика, в якісному плані, успіхів і недоліків в навчальній діяльності школярів, шляхів їх удосконалення. Позитивне значення – об’єктивне відображення результатів навчально-виховного процесу.

Має позитивний вплив на учня:

­   правильна оцінка діяльності учнів, що відповідає педагогічним вимогам, об’єктивно свідчить про успіхи і недоліки в роботі учителя, класу, учня, школи;

­   недотримання основних критеріїв, що визначають об’єктивність оцінок, служить основою формалізму в оцінці результатів праці вчителя і учнів.

Негативний вплив:

–      відображається тільки результат діяльності учня;

–      допускається необ’єктивність оцінки;

–      виведення середнього бала успішності;

–      проблема «2»;

–      інертність;

–      негативний виховний вплив на формування особистості несправедливої оцінки;

–      навчання заради оцінки, престиж в сім’ї, місце в класі;

–      зневіра в своїх силах, комплекс неповноцінності.

Оцінка успішності учнів – система певних показників, які відображають об’єктивні знання, уміння і навички. Оцінка знань – визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в оціночних судженнях учителя рівня ЗУН учнів.

«... найголовніше заохочення і найсильніше (та не завжди дієве) покарання в педагогічній практиці – оцінка. Це найгостріший інструмент, використання якого потребує величезного вміння і культури» (В. О. Сухомлинського)

Оцінювання супроводжується оцінкою.

На виставлення оцінки не повинні впливати «ефекти суб’єктивізму»:

­   сукупності – учень має високі оцінки з багатьох предметів, і вчителеві «незручно» виставляти нижчу, або навпаки, особливо коли йдеться про підсумкові оцінки;

­   контрасту – клас слабенький, а один учень дещо вирізняється рівнем знань, і йому нерідко виставляють завищені оцінки,

­   соціального стану – буває, на оцінці позначається те, дитина яких батьків відповідала;

­   ідеалу – вчителі подекуди керуються принципом, що «математику один Господь знає на «відмінно», вчитель – на «добре», а прості смертні – тільки на нижчі оцінки»;

­   голосу – роздратованість надто голосною чи тихою відповіддю учня;

­   очікування – вчитель сподівався на кращу чи гіршу відповідь;

­   надмірної поблажливості чи суворості та ін.

Такі суб’єктивні моменти перешкоджають об’єктивному оцінюванню знань, умінь і навичок учнів.

Оцінка-бал

1.     Діє на учнів швидше і надійніше, ніж словесне оцінювання.

2.     Має оцінка-бал багатовікову традицію.

3.     Діти приходять до школи з настановою дорослих «Вчитися тільки на «відмінно», отже, учні та їхні батьки чекають і вимагають від учителя кількісної оцінки.

4.     У балах зацікавлена дирекція школи, бо так легше контролювати діяльність учителя.

Оцінюючі ЗУН учнів вчитель керується певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості знань відповідно до навчальної програми. Критерії забезпечують об’єктивність і наочність оцінки-бала, що виставляється учням при оцінці результатів їх навчальної діяльності.

Критерії – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками об’єктів оцінювання. Важливо, щоб вибрані критерії не були складними, мали однакову форму чи показник (словесний або цифровий).

За аналізом об’єктів контролю в початкових класах визначаємо критерії:

­   якість знань: міцність, повнота, глибина, узагальненість, систематичність, системність, дієвість;

­   рівень сформованості вмінь (предметних, розумових, загально-навчальних, оцінних): копіювання зразка способу діяльності, виконання способу діяльності за зразком, за аналогією і в нових ситуаціях;

­   рівень оволодіння досвідом творчої діяльності: оволодіння досвідом творчої діяльності та розв’язання проблеми (частково-пошуковий, пошуковий);

­   рівень самостійності учня при виконанні завдань;

­   відсутня готовність до сприймання допомоги, виконує зі значною допомогою, виконує з незначною допомогою, виконує без допомоги.

На основі зазначених критеріїв виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів:

І (початковий) – 1-3 бали;

ІІ (середній) – 4-6 бали;

ІІІ (достатній) – 7-9 балів;

ІV (високий) – 10-12 балів

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1 – 2 класів здійснюється вербально, у 3 – 4 класах – за 12-бальною шкалою.

За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня.

Норми оцінок – конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу, передбачають єдиний підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів; розробляються за єдиними критеріями, містять єдині вимоги до усних, письмових і практичних робіт учнів, відображають найтиповіші ситуації під час перевірки і оцінювання, враховують специфіку змісту навчальних предметів. Розробляються для кожного предмета.

Об’єктами контролю навчальних досягнень учнів з математики є:

знання про:

­   нумерацію чисел (усну й письмову);

­   арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) та їх властивості;

­   рівняння, нерівності, буквені вирази;

­   задачі (їх типи, структуру);

­   геометричні фігури (круг, коло, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, п’ятикутник, шестикутник); тіла (куб, куля, циліндр, конус);

­   величини (одиниці довжини – см, мм, дм, м, км; одиниці площі ; одиниці швидкості – км/год, м/с; одиниці маси – кг, г, ц, т; одиниці об’єму – л; одиниці часу – год, хв, с; грошові одиниці – к., грн., та співвідношення між одиницями вимірювання (1 см = 10 мм, 1 дм = 10 см і т.д.), залежності між величинами.

уміння:

­   аналізувати математичні об’єкти (числа, геометричні фігури, вирази, величини, задачі тощо);

­   порівнювати математичні об’єкти за окремими властивостями;

­   класифікувати математичні об’єкти;

­   виконувати арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення) усним і письмовим способами;

­   розв’язувати задачі та приклади різними способами;

­   будувати геометричні фігури;

­   обчислювати периметр та площу геометричних фігур;

­   використовувати залежності між величинами під час виконання завдань та розв’язування задач.

Засвоєння навчального матеріалу і навчальна діяльність учнів з математики мають різнорівневий характер. Ці рівні можна охарактеризувати так:

І рівень (початковий) – учень розпізнає математичні об’єкти (приклади, задачі, геометричні фігури, символи) запропоновані вчителем, за допомогою вчителя виконує елементарні завдання. Відповідь учня фрагментарна.

II рівень (середній) – учень може відтворити інформацію, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. Частково застосовує свої знання на практиці. Відповідь стисла, учень недостатньо володіє математичним мовленням.

III рівень (достатній) – учень знає істотні ознаки математичних понять, зв’язки між ними; застосовує набуті знання в стандартних ситуаціях, використовує їх на практиці, в повсякденному житті; учень достатньо аргументує свої міркування під час розв’язування завдань, відповідь учня повна, правильна, логічна, але допускаються окремі неточності, які дитина може виправити за вказівкою вчителя.

IV рівень (високий) – учень вільно орієнтується в завданнях, що вимагають перенесення набутих знань в нові умови, пропонує нові шляхи розв’язку математичних задач, здатен виконувати математичні завдання творчого характеру. Учень вміє аналізувати математичні завдання та знаходити шляхи їх виконання. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, з елементами власного судження.

Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.

До грубих помилок належать:

­   обчислювальні помилки в прикладах і задачах у випадках, коли мета завдання – перевірка обчислювальних вмінь та навичок;

­   помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;

­   неправильне розв’язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;

­   незакінчене розв’язання задачі чи прикладу;

­   невиконане завдання (не приступив до його виконання);

­   незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;

­   невідповідність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;

­   невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.

Негрубими помилками є:

­   нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;

­   неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв’язання задачі;

­   неправильне чи неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі;

­   неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;

­   не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення;

­   помилки у записах математичних термінів, символів;

­   неправильні обчислення у випадках, коли мета завдання не пов’язана з перевіркою обчислювальних вмінь та навичок;

­   відсутність відповіді у завданні або помилки у записі відповіді.

Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку. 4 виправлення прирівнюється до 1 грубої помилки.

Основними видами перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики є поточна, тематична і підсумкова перевірки.

Знання, уміння і навички учнів з математики оцінюють за результатами усного опитування, поточних, тематичних і підсумкових письмових робіт.

Письмова перевірка знань, умінь і навичок

Письмова перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється через різні види робіт: контрольна робота, самостійна робота, математичний диктант, тести тощо. Як правило, письмові контрольні роботи охоплюють основні питання і завдання, спрямовані на перевірку засвоєння опрацьованих розділів програми.

Тривалість виконання письмових робіт: у 2-му класі початкової школи (І півріччя) – до 20 хв, у II півріччі – до 30 хв; 3 – 4-й класи – 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.

Критерії оцінювання письмових робіт

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий	1	Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок
	2	Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок
	3	Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок
ІІ рівень – середній	4	Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок
	5	Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
	6	Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
ІІІ рівень – достатній	7	Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
	8	Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
	9	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
ІV рівень – високий	10	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
	11	Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого хаоактеру
	12	Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого характеру

Якщо учень не розв’язав простої задачі, вважається, що він припустився двох помилок. Повне нерозв’язання складеної задачі прирівнюється до трьох помилок.

Якщо учень не розв’язав приклад на одну дію (рівняння, вправу на порівняння, завдання на вимірювання чи побудову), то слід вважати, що він припустився однієї помилки. Повне нерозв'язання прикладу на дві і більше дій прирівнюють до двох помилок.

Якщо учень у прикладі на дві і більше дій записав неправильну відповідь, за якою можна з’ясувати, що одна виконана правильно, то в цьому разі треба вважати, що він припустився однієї помилки.

Якщо учень виконав менше ніж 50 % обсягу роботи, вважається, що він досяг лише початкового рівня.

За комбіновані роботи виставляють одну оцінку, але враховують правильність розв’язання задачі і прикладів.

Такі письмові роботи з математики як:

а) роботи, що містять приклади, рівняння, нерівності, вправи на обчислення значень виразів;

б) математичні диктанти;

в) роботи, які складаються з 10-12 прикладів – оцінюються за такими критеріями:

Рівні навчальних досягнень	Критерії оцінювання
Початковий (1-3 бали)	Робота виконана, але допущено 5 і більше грубих помилок.
Середній (4-6 балів)	Робота в цілому виконана, але допущено 3-4 грубі помилки.
Достатній (7-9 балів)	Робота виконана охайно, але допущено 1-2 грубі помилки.
Високий (10-12 балів)	Всі завдання виконані без помилок. Допускається 1 негруба помилка або 1-2 охайні виправлення.

Письмові роботи з математики, що складаються з двох задач оцінюються за такими критеріями:

Рівні навчальних досягнень	Критерії оцінювання
Початковий (1-3 бали)	Хід розв’язання однієї з задач правильний, але розв’язання не завершено (або неправильно виконані обчислення), а друга задача розв’язана неправильно.
Середній (4-6 балів)	Одна задача розв’язана правильно, а хід розв’язування другої задачі неправильний. Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 3-4 помилки в обчисленні.
Достатній (7-9 балів)	Хід розв’язування обох задач правильний, але допущено 2 помилки в обчисленні.
Високий (10-12 балів)	Учень правильно розв’язав обидві задачі. Допускається 1 негруба помилка, або 1-2 охайні виправлення.

Оцінювання письмових робіт у робочих зошитах

При оцінюванні поточних робіт у зошитах до уваги беруться такі чинники:

­   правильність виконання математичних завдань та зображення малюнків, таблиць, схем тощо;

­   графічна якість письма цифр і букв;

­   охайність записів та креслень;

­   правильність оформлення письмової роботи.

У 1 – 2 класах письмові роботи в зошитах оцінюються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий), а у       3 – 4 класах – за 12-бальною шкалою. Рівні та бали визначаються за такими критеріями:

Рівні навчальних досягнень	Критерії оцінювання
Початковий (1-3 бали)	Робота виконана, але є багато відхилень від вимог до культури оформлення письмових робіт з математики. Спотворені форми більшості цифр і букв, не витримується однаковий нахил та розмір їхнього написання. У роботі 9 і більше грубих помилок.
Середній (4-6 балів)	Робота написана розбірливо, але є значна кількість відхилень у написанні букв та цифр. Зустрічаються окремі відхилення від вимог до культури оформлення письмових робіт з математики. У роботі допущено 4-6 грубих помилок.
Достатній (7-9 балів)	Робота виконана охайно, відхилення від вимог до оформлення письмових робіт незначні. Записи зроблено розбірливо, букви та цифри зображені в цілому правильно. У роботі допущено 1-3 помилки.
Високий (10-12 балів)	Робота написана чітко, відхилень від вимог до оформлення немає. Накреслення букв та цифр у роботі правильне. У роботі допускається 1 негруба помилка.

Культуру оформлення письмових робіт з математики оцінюють двічі на семестр, починаючи з 3-го класу. Це здійснюється на основі загального аналізу зошитів з урахуванням дотримання учнем вимог, які ставляться до оформлення письмових робіт. Оцінки виставляються у класному журналі в графі «Зошит».

Оцінювання усних відповідей

За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмового матеріалу попередніх і поточних уроків, ефективність методів, форм та засобів навчання, які використовує у своїй роботі вчитель. Під час усного опитування враховується правильність відповіді учня, повнота його знань, уміння застосовувати знання, послідовність викладу матеріалу та культура мовлення.

Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді власними прикладами, висновками, користувалися наочними посібниками тощо.

Оцінку за усну відповідь учитель може виставити учню одразу після виконання ним певного завдання або в кінці уроку.

У 1 – 2 класах усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем у формі розгорнутого словесного оцінювання за такими критеріями:

1 клас

Рівні навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання
Початковий	Учень вирізняє приклади, задачі, величини, геометричні фігури серед запропонованих математичних об’єктів; лічить будь-які об’єкти, що по-різному розташовані в просторі, читає записує і порівнює числа в межах 100; за допомогою вчителя розв'язує найпростіші приклади і задачі. Орієнтується в просторі, визначає положення предметів відносно себе та відносно сказаних предметів.
Середній	Учень знає назви компонентів дій додавання і віднімання, називає наступне і попереднє до будь-якого числа у межах 100, називає числа у прямому і зворотньому напрямку від будь-якого числа до вказаного; розв’язує приклади та задачі за зразком, використовує знаки і позначення +, –, =, <, >, см, дц, л; зіставляє форму предметів навколишнього середовища з  геометричними фігурами, як еталоном, вміє вимірювати відрізки.
Достатній	Учень знає переставну властивість додавання та ілюструє власним прикладом, використовує її під час виконання завдань, вміє складати і розв’язувати приклади і задачі, складає числові вирази і обчислює їх значення, знає співвідношення між величинами та вміє використовувати їх під час розв’язування задач, вміє будувати відрізок заданої довжини.
Високий	Учень  аналізує  і  виконує завдання творчого характеру: змінює умову чи запитання задачі, числові дані; визначає вивчені геометричні фігури у фігурах складної конфігурації.

2 клас

Рівні навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання
Початковий	Учень читає, записує і порівнює числа в межах 100, за допомогою вчителя розв’язує найпростіші приклади і задачі, учень розпізнає геометричні   фігури, вміє схематично їх зображувати.
Середній	Учень знає десятковий склад чисел, вміє записувати двоцифрові числа у вигляді суми розрядних доданків; назви компонентів множення і ділення, вміє виконувати за зразком дії додавання і віднімання в межах 100 (усно й письмово) знає одиниці довжини, вартості, часу, маси.
Достатній	Вміє читати і записувати найпростіші вирази (сума, різниця, добуток, частка), вміє знаходити значення числових виразів на дві дії та виразів з однією змінною при заданих значеннях змінної, розв’язує прості задачі та складені задачі на 2 дії, вміє складати і розв’язувати обернені задачі до простих задач, знає співвідношення між одиницями довжини, вартості, часу та використовує їх під час розв’язування задач.
Високий	Вміє вимірювати і креслити відрізки, знаходити периметр многокутника, будувати прямокутник на папері у клітинку, учень для розв’язку математичних завдань використовує раціональні способи й прийоми; пропонує нові шляхи      розв’язку складених математичних задач на 2 дії, правильно висловлює математичні міркування та обґрунтовує їх.

У 3 – 4 класах усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем за 12-бальною шкалою за такими критеріями:

Критерії оцінювання усних відповідей учнів

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий	1	Учень (учениця) розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя
	2	Учень (учениця) розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
	3	Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
ІІ рівень – середній	4	Учень (учениця) частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
	5	Учень (учениця) відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
	6	Учень (учениця) відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
ІІІ рівень – достатній	7	Учень (учениця) називає суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
	8	Учень (учениця) розкриває сутність математичних понять, наводить окремі приклади на підтвердження їх розуміння; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії; виправляє помилки, на які вказує вчитель
	9	Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний зміст (встановлює залежності, ілюструє відповіді прикладами з реального життя); виконує завдання, які потребують значної самостійності; знаходить і виправляє власні помилки; застосовує елементи пошукової діяльності
ІV рівень – високий	10	Учень (учениця) вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; володіє навичками самоконтролю
	11	Учень (учениця) демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; об’єктивно оцінює свою роботу
	12	Учень (учениця) виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач

Знання учнів, які мають бути засвоєні на рівні навичок (склад чисел, таблиці арифметичних дій (додавання, віднімання, множення, ділення), таблиці співвідношень між одиницями довжини, маси, часу, формули знаходження периметру, площі) оцінюються за такими критеріями:

Рівні засвоєння	Критерії оцінювання
Початковий (1-3 бали)	Учень виконує математичні завдання під керівництвом вчителя, користуючись таблицями складу чисел, арифметичних дій, співвідношень між величинами, формулами. Знання засвоєні лише на рівні вмінь.
Середній (4-6 балів)	Учень знає напам’ять окремі табличні випадки (складу чисел, арифметичних дій та відношень між величинами), використовує свої знання під час виконання математичних завдань.
Достатній (7-9 балів)	Учень знає таблиці складу чисел, арифметичних дій, відношень між величинами, правильно використовує ці знання при розв’язуванні математичних завдань, але інколи припускається помилок.
Високий (10-12 балів)	Учень досконало знає таблиці складу чисел, арифметичних дій співвідношень між величинами, безпомилково використовує ці знання під час розв’язування математичних завдань.

Тематична перевірка навчальних досягнень учнів з математики проводиться двічі на семестр  (починаючи з 2 класу) за визначеними темами. Вчитель самостійно включає в тематичну перевірку вивчений програмовий матеріал.

Підсумкова оцінка знань, умінь і навичок

Підсумкову оцінку за семестр або за рік виставляють на основі спостережень учителя за повсякденною роботою учня, усних опитувань, поточних, тематичних та підсумкових контрольних робіт.

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі.

Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи. Формою  проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Підсумкова контрольна робота з математики проводиться у вигляді комбінованої контрольної роботи або роботи, укладеної з тестових завдань різної форми.

 Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог Програм для середньої загальноосвітньої школи (1 – 4 класи) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Комбінована контрольна робота містить вирази з багатоцифровими числами на визначення порядку дій (з дужками чи без дужок); складені задачі; завдання на порівняння, перетворення одних величин в інші; завдання на знаходження частини від числа; завдання на застосування геометричного матеріалу тощо.

Кожна робота складається з восьми завдань – п’яти тестових завдань закритого типу з вибором однієї правильної відповіді з трьох запропонованих варіантів (завдання 1 – 5); двох завдань відкритого типу з короткою письмовою відповіддю (завдання 6, 7); одного завдання відкритого типу з розгорнутою письмовою відповіддю – сюжетної задачі (завдання 8).

На проведення річної підсумкової роботи відводиться 1 академічна година.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.

Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється у класному журналі під датою проведення підсумкової роботи.

Річне оцінювання у 4-му класі здійснюється на основі семестрових балів та бала за атестацію.

В роботі кожен вчитель повинен керуватися Наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 04.09.2000 р. №428/48 «Про запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Наказом МОН України № 755 від 20.08.2008 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи», Наказом МОНМолодьспорту України від 21.08.2013 р. № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».